Урок  української літератури в 11 класі з використанням інноваційних технологій  (пара)

Тема: Нещасливе кохання Марусі і Грицька у  романі Ліни Костенко «Маруся Чурай».

Мета: - Перевірити знання учнями біографії Ліни Костенко, проаналізувати  прочитаний твір   , порівняти силу кохання головних героїв у любовному трикутнику , розв’язати складні ситуації, зробити власні висновки.

-         Розвивати творчу уяву , комунікативні здібності,  вміння і навички аналізувати прочитаний твір і вчинки головних  героїв , порівнювати, переконувати , аргументуючи і  підтверджуючи цитатним матеріалом.

Закріпити навички складання паспорту твору, знання теоретичного матеріалу. Акцентувати увагу учнів на завданнях типу ЗНО.

-         Виховувати шанобливе ставлення до творчості Ліни Костенко і наполегливе ставлення до навчання.

Обладнання: фото Ліни Костенко, ілюстрації з роману , тема уроку і епіграф на                                    дошці.

Специфіка уроку:  (на уроці співпрацюють 2 профільні групи)

Хід уроку

Моя любов сягала неба,

А Гриць ходив ногами по землі.

          Ліна Костенко

І. Організаційна частина

ІІ. Основна частина

1.Оголошення теми і мети уроку

- Кохання… З одного боку, воно дає людині безмежне щастя, а з іншого - штовхає на злочини і самогубства.

Тому сьогодні ми опрацюємо роман Ліни Костенко «Маруся Чурай» і розглянемо  сюжетну лінію нещасливого кохання Марусі і Грицька.

Бо, прочитавши  у 8 класі невеликий уривок з роману, ви задавали мені багато питань, на які ми сьогодні постараємось дати відповіді.

Урок буде нагадувати співпрацю двох профільних груп.

Наша задача, опрацювавши твір, розв’язати складні ситуації, знайти правильний вихід, поповнити скарбничку свого життєвого досвіду , зробити правильні висновки. І звичайно ж, ми будемо продовжувати вдосконалювати наші вміння застосовувати теоретичний матеріал на практиці і готуватись до ЗНО.

2.    Перевірка домашнього завдання

«Знайди епіграф для нашого уроку» (пошукове завдання)

Задавши додому прочитати роман, я дала вам завдання  : знайти такі рядки у творі, які розкривають основну тему і дають коротку, але вичерпну характеристику закоханим. Найкраща цитата стала епіграфом нашого року і ви можете її побачити на дошці.

« Всі на штурм»

-Для того, щоб краще зрозуміти написаний авторкою твір, згадаємо її біографію.

(до дошки викликаю 4-5 учнів, а всі інші задають питання. Якщо ж дитина не дає відповіді, питання переходить іншому або відповідає той, хто задавав.)

1.Ким хотіла стати поетеса? (педагогом)

2.Назвіть першу збірку? («Проміння землі»)

3.Як називали Л .Костенко? («цитаделлю духу»)

4. Пароль її поезії? (безкомпромісність)

5. До якого літ. угрупування належала? («шістдесятників»)

6.Назвіть 3 перші збірки («Проміння землі», «Вітрила», «Мандрівки серця»)

7.Яким віршем Ліна Костенко натякала на творчу задуху і втрачену свободу в літературі? ( «Гранітні риби»)

8.Яка збірка побачила світ після голодування поетеси? («Над берегами вічної ріки»)

9. Які збірки були заблоковані цензурою? («Зоряний інтеграл», «Княжа гора»)

10.За   що поетесу нагородили Державно премією ім. Т.Шевченка? ( за роман «Маруся Чурай » і збірку  «Неповторність »)

11.За що їй була присуджена премія ім. Франческо Петрарки? (за книгу «Інкрустації » італійською мовою)

12.Як американський критик Джордж Луцький назвав Л.Костенко?

( «царицею поезії в Україні»)

«Перехресний штурм »  за паспортом твору,

який діти складали вдома.

Профільні групи задають один одному питання.

(перевірка теоретичного матеріалу )

 1. Рід літератури? (ліро-епос)

2. Жанр? (історичний роман у віршах)

3. Джерела написання? (легенда про отруєння дівчиною свого коханого)

4.Тема?

5.Ідея?

6.Кількість сюжетних ліній?

7.Основний вид римування?

8. Основний віршовий розмір?

9. Любовний трикутник?

3.«Літературна задача»

( виконується в групах)

Знаючи життєвий і творчий шлях Л.Костенко, зробіть висновки

1група:

-         Що спонукало поетесу написати роман «Маруся Чурай»?

-         Чому ця тема її дуже цікавила?

2 група:

-        Чому письменницю називали «цитаделлю духу»?

Очікувані відповіді:

Авторка відтворила образ відомої поетеси Марусі Чурай, бо ці дві жінки дуже схожі за  характером і ставленням до життя , своєю принциповою позицією , стійкістю , вболіванням за Батьківщину. І напевно, що , малюючи образ Марусі Чурай, Ліна Костенко бачила в ній себе.

4.«Літературний диктант»

(завдання на мультимедійній дошці + взаємоперевірка )

1.   Ходім зі мною, доленько, ходім.
Якби мені ти стала за дружину,
яка б то радість увійшла в мій дім! (Іскра)

  

2.  А він такий, що він брехать не буде.
Грицько був чесний, не якийсь бабій.
Він сам казав, що вже її забуде.
У домі в нас він був уже, як свій.  (Галя Вишняківна про Грицька)

3.  – Усе це прикро, справді,
і ті млини, і втоплений шуряк.
Але ж ми іншу розглядаєм справу –
не як топилась, а труїла як.    ( суддя)

4.  Але ж і з Гриця добрий був лайдак.
Тут, товариство, дьоготь не поможе.

Бо незалежно, що то за пиття
і що там мовить злість тисячоуста, –
не хто ж, а він звів дівчину з пуття.
І то була любов, а не розпуста.    (Мартин Пушкар)

5.   Та вуха ж в'януть на таку олжу!
Вона сама Грицькові нав'язалась.
– В який би спосіб?
– Зараз розкажу.    ( Бобренчиха)

6.   Та він же їй як рідний син і досі,
у них і виріс там на шпориші.

Вона ж свою дитину годувала
та вже й сусідську бавила, чужу.
Бобренчиха ж тим часом воювала –
за курку, за телицю, за межу     (Яким Шабилист про Чураїху)

7 . Таке нещастя хоч кого знеможе.
Це ж можна тут рішитися ума.
Любив же він Марусю, не дай Боже!
Тепер сидить, лиця на нім нема       (Лесько про Іскру)

8.  Щоб так і знав: як сходитиму з світу,
то не лишу тобі і заповіту.
Все одпишу на церкву й монастир, –
на всю Полтаву будеш багатир!—(Бобренчиха)

9.  –Я, може, божевільним тут здаюся.
Ми з вами люди різного коша.
Ця дівчина не просто так, Маруся.
Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа. (Іскра)

10.  Чурай Маруся винна ув одному:
вчинила злочин в розпачі страшному.
Вчинивши зло, вона не є злочинна,
бо тільки зрада є тому причина.—(Хмельницький)

11.  Він гордий був, Гордієм він і звався.
Він лицар був, дарма що постоли.
Стояв на смерть. Ніколи не здавався.
Йому скрутили руки і здали. (батько Марусі)

12. А раз сказала з розпачу гіркого:
– Є ж лицарі у нашому краю!
О Боже мій, на кого ж ти, на кого
збагнітувала молодість свою?!    (Чураїха)

5.    «Рецензування»

(прослухати 2-3 порівняльні характеристики)

Головна умова: проаналізувати силу і справжність почуттів

1група (порівняльна характеристика Грицька  Бобренка і Івана Іскри )

2 група (порівняльна характеристика Грицька  Бобренка іМарусі)

 Задача: озброївшись чернетками і планами аналізу, визначити всі плюси і мінуси прослуханого твору ,записати почуті помилки. Проаналізувати почуте і довести , чи виконана головна умова письмової роботи - порівняти справжність і силу кохання героїв у любовному трикутнику. Проаналізувавши, учні оцінюють однокласників.

План аналізу творчої роботи:

1. Структура роботи (вступ, основна частина ,висновки)

2. Логічність, послідовність, доречність висловлювання

3. Обсяг, кількість, відповідність і доречність наведених цитат

4. Чи розкрита основна тема

5. Чи виконана  головна умова при написанні творчої роботи (те, на що треба звернути особливу увагу при написанні твору)

6. Самооцінка або оцінювання однокласниками

6.    «Дебати»

Вступна бесіда:

-   Яким найчастіше буває кохання :щасливим чи ні? Чому?

-   Чому Гриць зрадив Марусю: він її не любив?

Відповіді  на ці питання підводять нас до дебатів, на яких розглянемо 2  позиції:

Життя було несправедливим до Марусі чи воно давало їй вибір?

(свої думки підтверджувати цитатним матеріалом)

Очікувані висновки: життя все-таки дає людині вибір, дає шанс, ми часто самі його не бачимо .

7.     «Асоціативний кущ»

(робота в групах)

Розв’язавши проблеми і зробивши висновки, кожна група  має вивести формулу щасливих стосунків, яка складається з  асоціативних понять, щоб вони дорівнювали поняттю «щастя». 

Кожна група зачитує свою формулу, а потім всі групи скорочують складові до трьох і ми визначаємо найголовніші складові щасливих стосунків.

Щастя =вірність +кохання +відповідальність + підтримка+…

ІІІ. Висновки

«Мікрофон»

І у підсумку уроку вчитель задає дітям питання: які вони зробили для себе висновки, опрацювавши художній твір(на це питання має відповісти якомога більше дітей), тоді урок літератури закінчиться для дітей розумінням того , що вони можуть розв’язувати  складні ситуації і керувати своїм життям, а не навпаки.

ІV. Домашнє завдання