ВАС ВІТАЄ ВЧИТЕЛЬ - ФІЛОЛОГ
запорізького багатопрофільного ліцею №62
*Педагогічний стаж
– 24 роки
*Загальний стаж
роботи – 24 роки
*Стаж роботи в Запорізькому
багатопрофільному ліцеї № 62 - 20 років
*З 2011 року присвоєна
кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії» , педагогічне
звання «старший вчитель»
*Викладає
дисципліни: українська мова та література, культура ділового
спілкування, факультативний курс «Цікава орфографія»
Участь в
конкурсах:
*2007-2008 н.р.: призер районного конкурсу «Учитель року» - ІІ місце
*2010-2011н.р. : переможець районного конкурсу
«Класний керівник року» -І місце
Мої ногороди:
Навчально-методична
діяльність:
* Член журі районних конкурсів та олімпіад з
предмету;
* Керівник загону
пожежників-рятувальників ;
* Член комісії з
атестації учнів, предмет “Українська мова та література”;
* Керівник
літературної команди ліцею у міській грі “Лабіринт”;
* Підготовка учнів
до участі в предметних олімпіадах та конкурсах, МАН;
* Системне
застосування інноваційних методів і прийомів, мультимедійних засобів навчання,
Інтернет-ресурсів.
Педагогічне
кредо:
« Щоб бути хорошим учителем, потрібно
любити те, що викладаєш і тих, кому викладаєш »
Вічна праця вчителя
Якби не було вчителя,
То не було, напевне,
Ні поета, ні мислителя,
Ні Шекспіра, ні Коперника.
І понині, напевне,
Якби не було вчителя,
Невідкритими б залишилися
Береги Америки
В.А. Сухомлинський
На порозі ХХІ століття вже інакше сприймається школа, вчитель. Чому ж ніхто не звертає уваги на копітку роботу вчителя, не цінує її? Як повернути престиж вчительської праці?
Вона – Учитель, і це визначає всю суть її життя. Це зовсім інший вимір часу – навчальні роки, семестри, уроки, перерви – і так уже двадцять перший рік... Це час, наповнений щоденною працею, бо вона торкається найціннішого – людських душ. Учитель допомагає навчатися тим, хто прийшов до храму Науки. Своєю компетентністю і обізнаністю наставник запалює вогники інтересу й бажання пізнати щось нове.
Школа – найдивніша країна, де кожен день не схожий на попередній, де кожна мить – це пошук чогось нового, цікавого, де немає часу нудьгувати, сваритися і витрачати час на порожнє, де кожен учень – це будівельник майбутнього, а значить всі жителі цієї країни відповідають за майбутнє, де весь час треба квапитися, де весь час треба бути цікавим для людей, що оточують, завжди дарувати їм тепло, любов, розвивати їхні природні здібності, разом з ними дізнаватися про нове. Тому в цій країні уживаються лише найстійкіші, найтерплячіші, наймужніші, найщиріші, найвідповідальніші, найдобріші, найцікавіші люди. І називають їх учителями.
Але, щоб запалити, потрібно горіти самому: запалюючись, запалювати і водночас самому сяяти. Існує проста істина: щоб бути справжнім учителем, потрібно любити те, що викладаєш, і тих, кого навчаєш. Їх треба знати. Уздовж і впоперек. Поважати та довіряти. Берегти «собори дитячих душ».
Учитель допомагає своїм вихованцям, спрямовує на шлях істини, підтримує у хвилини тривоги й розпачу, готує до дорослого життя.
Кожен учитель шукає сьогодні такі стежки до душ дітей, щоб завоювати у них довір’я і викликати інтерес до простого процесу оволодіння знаннями та виховання найкращих людських рис.
Педагогічна діяльність – це роки пошуків, роздумів, розчарувань, коливань, відкриттів. Сьогодні упевнено можна сказати, що формування ключових компетентностей учнів на уроках допомагають стати учневі конкуретноспроможним у суспільстві.
Професія вчителя вічна, її ніхто не зможе замінити. Учитель…Вона цим пишається.
Ні на мить не залишає думка: педагог – взірець у поведінці, способі життя, ставленні до людей. Він знаходить у кожному вихованці щось хороше, проектує і розвиває його. Найголовніше не зійти з обраної дороги, якою він прямує зі своїми учнями – через терни до зірок. І зірки ці обов’язково засяють, бо якщо їх запалюють, то це дуже потрібно…
Немає коментарів:
Дописати коментар